Збільшити розмір шрифту Одесский форум

22.07.2022

Головна | Новини

Короткий аналіз змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Короткий аналіз змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в результаті прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству», які набирають чинності з 26 липня 2022 року.

Звертаємо увагу, що з 26 липня 2022 року набирають чинності зокрема наступні зміни у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

1. розширено поняття заявника. Наразі заявником у разі подання документів для проведення  державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав може бути також орган місцевого самоврядування, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважена ним особа (частина перша статті 2 Закону);

2. Закон доповнено важливою для державних реєстраторів нормою, відповідно до якої органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність. Йдеться мова про відповідний запит державного реєстратора  під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (частина третя статті 10 Закону);

3. Закон доповнено «антирейдерським» положенням, згідно з яким державний реєстратор у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому рішення (дії) в Державному реєстрі прав, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів. Розгляд такого повідомлення здійснюється Міністерством юстиції України у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону (частина четверта статті 10 Закону);

4. встановлено вимоги до місцезнаходження робочого місця державного реєстратора , що перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації прав (частина п’ята статті 10 Закону);

5. встановлено, що розділ Державного реєстру прав щодо земельної ділянки відкривається виключно за наявності відомостей про таку ділянку у Державному земельному кадастрі, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт (частина друга статті 13 Закону);

6. додано норму, згідно з якою державна реєстрація прав щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, проводиться виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт (частина четверта статті 18 Закону);

7. встановлено винятки для необхідності подання нотаріально посвідченої довіреності (ними є проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування); доповнено Закон положенням, згідно з яким для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є також довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави (частина перша статті 20 Закону);

8. суттєво змінено та розширено перелік умов, за наявності яких не застосовується відмова у державній реєстрації прав з підстави, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 24 Закону (дана підстава стосується наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно) (частина чотири статті 24 Закону);

9. доповнено Закон нормою, яка передбачає підстави для неприйняття заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій (невстановлення особи заявника; невстановлення належності об’єкта нерухомого майна заявнику на праві власності; якщо не сплив п’ятиденний строк, передбачений частиною п’ятою статті 25 Закону (частина шоста статті 25 Закону);

10. змінено поняття помилки в розумінні Закону, а також підстави, механізм виправлення помилки (частина друга статті 26 Закону);

11. суттєво змінено порядок дій у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав при наступних ситуаціях:

  • що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав (у такому разі відповідні права чи обтяження припиняються) (абзац другий частини третьої статті 26);
  • що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав (у такому разі відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав) (абзац третій частини третьої статті 26).

 

Нова редакціяЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/ed20220726#Text