Збільшити розмір шрифту Одесский форум

Найпоширеніші запитання

Бажаєш задати питання прямо зараз?

 

Які терміни розгляду звернень громадян?

 

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Плата за розгляд звернень громадян не справляється.

 

Інформує відділ організаційної роботи,

документування та контролю

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Які терміни розгляду запитів на публічну?

 

За загальним правилом, відповідно до статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. Це означає, що розпорядник повинен надати відповідь на запит і ця відповідь має бути відправлена (передана, вручена) запитувачеві не пізніше п’ятого  робочого дня з дати отримання запиту.  До робочих відносять кожен день тижня, окрім вихідних, святкових і неробочих днів (статті 67, 73 Кодексу законів про працю України).

Проте, є випадки, коли запити на інформацію розглядаються у менший або більший строк:

1) не пізніше 48 годин з дня отримання запиту -  у разі якщо запит на інформацію стосується:

- інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи;

- щодо стану довкілля;

- якості харчових продуктів і предметів побуту;

- аварій;

- катастроф;

- небезпечних природних явищ;

- інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян.

 У цих випадках  відповідь рекомендовано надавати якомога швидше особисто запитувачу, усно, електронною поштою, факсимільним зв’язком,  кур’єром тощо.

 

Інформує відділ організаційної роботи,

документування та контролю

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Вимоги до особи, яка бажає вступити на державну служби до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)?

 

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну службу», право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче: магістра - для посад категорій «А"» і «Б"»; бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".

 На державну службу не може вступити особа, яка: досягла шістдесятип’ятирічного віку; в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; має громадянство іншої держави; не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення; підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».

 

Інформує Управління персоналу

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

З чього складається заробітна плата державного службовця?

 

Ст. 50 Закону України «Про державну службу» визначає, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Також, державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.

 

Інформує Управління персоналу

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Який пакет документів необхідно надати для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)?

 

Відповідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих на спеціальний реєстраційний рахунок Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 листопада 2013 року № 2522/5 та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (зі змінами та доповненнями), кошти можуть бути повернуті тільки платнику, який здійснював платіж. Платником може бути як юридична особа, так і фізична.

Фізичній особі, для отримання подання на повернення коштів, необхідно надати наступний пакет документів:

ксерокопію паспорта;

ксерокопію ідентифікаційного номеру фізичної особи;

ксерокопію платіжного документа, який підтверджує перерахування коштів на рахунок Міністерства юстиції;

оригінал довідки – підтвердження суб’єкта надання послуг про те, що послуга не надавалась (відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих на спеціальний реєстраційний рахунок Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 листопада 2013 року № 2522/5).

         Юридичній особі, для отримання подання на повернення коштів, необхідно надати:

копію виписки з ЄДР;

документ, який посвідчує особу, що представляє інтереси підприємства (довіреність, паспорт, ідентифікаційний номер фізичної особи);

ксерокопію платіжного документа, який підтверджує перерахування коштів на рахунок Міністерства юстиції;

оригінал довідки – підтвердження суб’єкта надання послуг про те, що послуга не надавалась.

 

Інформує Управління бухгалтерського

обліку, фінансового та господарського

забезпечення Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як зареєструвати нормативно-правий акт, який не порушує права громадян?

 

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (зі змінами)    (далі - Положення)

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в одному примірнику (оригінал нормативно-правового акта). Для нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, додатково подається засвідчена в установленому законодавством порядку копія такого акта.

Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)  області подаються:

1) пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);

2) порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України,     2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);

3) документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт;

4) рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;

5) довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);

6) висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;

7) копія рішення Антимонопольного комітету, передбаченого пунктами 1 і 2 частини шостої статті 10 або пунктами 1-3 частини сьомої статті 11 Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”, якщо проект нормативно-правового акта передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання, або зазначається у відповідному пункті пояснювальної записки до проекту нормативно-правового акта інформація про непоширення дії зазначеного Закону на підтримку суб’єктів господарювання чи про звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на відповідні положення зазначеного Закону;

8) висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173).

Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) цей строк може бути продовжений органом державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.

Нормативно-правовий акт може бути повернутий органом державної реєстрації без державної реєстрації для доопрацювання на прохання суб’єкта нормотворення, а також якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги цього Положення або порядку подання акта на державну реєстрацію, встановленого органом державної реєстрації.

У разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру (додаток 1)

 

Інформує відділ реєстрації

нормативно-правових актів

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що таке безоплатна первинна правова допомога? Які види правових послуг включає в себе?

 

Статтею 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»  передбачено, що безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

3-1) надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Хто надає безоплатну первинну правову допомогу та хто може її отримати?

 

Відповідно до статті 9 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:

1) органи виконавчої влади;

2) органи місцевого самоврядування;

3) фізичні та юридичні особи приватного права;

4) спеціалізовані установи.

5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно зі статтею 8 вищевказаного Закону право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що таке безоплатна вторинна правова допомога? Які види правових послуг включає в себе?

 

Відповідно до статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Хто надає безоплатну вторинну правову допомогу в місті Одесі?

 

В місті Одесі створено 2 центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 2 борю правової допомоги Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги розташовані за адресами, а саме:

1) Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області (м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6, Телефон / факс: (048) 726-22-23;

2) Одеський місцевий центр з надання вторинної безоплатної правової допомоги (м. Одеса, вул. Коблевська, 40, телефон: (048) 726-14-45; (048) 726-14-44.

Бюро правової допомоги Одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги розташовані за адресами:

1) Перше Одеське бюро правової допомоги (м. Одеса, вул. Розумовська, 37, Тел.: (048) 705 32 01);

2) Друге Одеське бюро правової допомоги (м. Одеса, вул. Отамана Головатого,1, Тел.: (048) 705 32 36).

Для отримання безоплатної вторинної правової допомоги Ви можете звернутись до будь-якого з вищенаведених центрів.

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Де отримати безоплатну первину правову допомогу?

 

Безоплатну первинну правову допомогу Ви можете отримати в Південному міжрегіональному управлінні Міністерстві юстиції (м. Одеса) за номером телефонна («гарача телефонна лінія») 705-18-21. Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надає безоплатну первинну правову допомогу  в межах компетенції відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5. 

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Де знаходяться регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області?

 

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області: (м. Одеса, вул. Льва Толстого, 6, Телефон / факс: (048) 726-22-23;

Одеський місцевий центр з надання вторинної безоплатної правової допомоги: м. Одеса, вул. Коблевська, 40, телефон: (048) 726-14-45;                (048) 726-14-44;

Перше Одеське бюро правової допомоги: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, Тел.:(048) 705 32 01;

Друге Одеське бюро правової допомоги: м. Одеса, вул. Отамана Головатого,1, Тел.: (048) 705 32 36);

Білгород-Дністровське бюро правової допомоги: м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, перший поверх, каб. № 8, 9. Тел: (04849) 2-22-25.

Біляївське бюро правової допомоги: м. Біляївка, вул. Кіпенка, 6, перший поверх. Тел: (04852) 2-12-22.

Овідіопольське бюро правової допомоги: смт. Овідіополь, вул. Портова 9-А. Тел: (04851) 3-11-11.  

Березівське бюро правової допомоги: м. Березівка, вул. М. Грушевського, 10/1. Тел.: (04856) 21-291, (04856) 2-12-91.

Доброславське бюро правової допомоги: смт. Доброслав, вул. Центральна, 75. Тел.: (04855) 916-16.

Арцизький місцевий центр надання правової допомоги: м. Арциз, вул. Будівельників, Тел: (04845) 3-14-34.

Татарбунарське бюро правової допомоги: м. Татарбунари, вул. В. Тура, 48. Тел.: (04844) 3-18-46, (04844) 3-18-64.

Тарутинське бюро правової допомоги: смт. Тарутине,  Центральна, 124. Тел.: (04847) 4-04-71, (04847) 4-04-47.

Саратське бюро правової допомоги: смт. Сарата, вул. Чкалова, 2. Тел.: (04848) 2-31-50, (04848) 2-31-60.

Ізмаїльський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Ізмаїл, пр-т Миру, 23, Тел: (04841) 59 509.

Кілійське бюро правової допомоги: м. Кілія, вул. Миру, 77. Телефон: (04843) 44 088.

Ренійське бюро правової допомоги: м. Рені, вул. 28 Червня, 125. Телефон: (04840) 40 271.

Болградське бюро правової допомоги: м. Болград, вул. Інзовська, 170. Телефон: (04846) 40 426.

Подільський місцевий центр надання правової допомоги: м. Подільськ, вул. Соборна 194-а, Тел: (04862) 3-07-34.

Ананьївське бюро правової допомоги: м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20, каб.6. Тел.: (04863) 2-22-26.

Балтське бюро правової допомоги: м. Балта, вул. 30 років Перемоги, 24. Тел.: (04866) 2-20-02.

Кодимське бюро правової допомоги: м. Кодима, вул. Соборна 88,Тел: (04867) 2-15-12.

Любашівське бюро правової допомоги: смт Любашівка, вул. Софіївська, 47, каб.1, 2. Тел.: (04864) 2-22-02.

Миколаївське бюро правової допомоги: смт Миколаївка, вул. Незалежності, 71а, каб. 21. Тел.: (04857) 2-20-00.

Окнянське бюро правової допомоги: смт Окни, вул. Комарова, 2, каб. 15. Тел.: (04861) 2-20-20.

Савранське бюро правової допомоги: смт Саврань, вул. соборна, 9, Тел: (04865) 3-31-03.

Ширяївське бюро правової допомоги: смт Ширяєво, вул. Соборна, 158, Тел: (04858) 2-22-22.

Роздільнянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: вул. Незалежності, 2, м. Роздільна, Тел: (04853) 5-03-66, (04853) 5-04-43.

Захарівське бюро правової допомоги: смт. Захарівка, вул. 1-го Травня, 49. Тел.: (04860) 9-44-30.

Іванівське бюро правової допомоги: смт. Іванівка, вул. Центральна, 93. Тел.: (04854) 2 00 55.

Великомихайлівське бюро правової допомоги: смт. Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2-б. Тел.: (04859) 40 300.

 

Інформує Південне міжрегіональне

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що таке заповіт? Що таке право на заповіт та ким він здійснюється?

 

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт особисто здійснюється фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Також повну цивільну дієздатність набуває особа в разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття, особа, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, неповнолітня особа, яка записана батьком або матір’ю дитини, особа, яка досягла 16 років і отримала свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю.

Заповіт є правочином і безпосередньо пов'язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Кого заповідач може призначити своїми спадкоємцями та кого може позбавити права на спадкування?

 

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (якими, відповідно до Цивільного кодексу України, є юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права).

Заповідач також може позбавити права на спадкування будь – кого із спадкоємців без зазначення на це причин. Проте, він не має права позбавити прав на спадкування тих своїх спадкоємців, які згідно із законодавством мають право на обов’язкову частку у спадщині. Цими особами є: малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які успадковують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала би кожному з них у разі спадкування за законом.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Зміст заповіту, як із чого він складається?

 

Зміст заповіту складають розпорядження заповідача відносно його майна, майнових прав та обов’язків. Ці розпорядження можуть бути зроблені заповідачем у будь – який час. Заповідач самостійно визначає обсяг того, що передається у спадок, він може охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті, які можуть йому належати в майбутньому, заповідати все майно або його частину. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Заповіт складається у письмовій формі та має бути особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом. Однак, право на заповідане майно виникає у особи, на яку складено заповіт, лише у разі смерті заповідача.

При цьому, слід мати на увазі, що заповіт може бути змінений чи скасований заповідачем у будь-який час. Він також має право скласти новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що таке заповіт з умовою?

 

Так як заповіт є особистим розпорядженням громадянина і в ньому виражається його воля, то відповідно до Цивільного кодексу України заповідач має право скласти заповіт з умовою, в якому він може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена в заповіті, наявністю певної умови. Умови заповіту мають бути спрямовані на користь спадкоємців, а не проти їх інтересів. Особливість цього заповіту полягає в тому, що умова визначена в заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання цієї умови від неї не залежало.

При перевірці нотаріусом виконання спадкоємцем умови, визначеної спадкодавцем у заповіті, нотаріусу повинні бути надані документи, які з безспірністю підтверджують виконання ним цієї умови. У випадку сумнівів щодо дійсності таких документів чи їх неповноті або у разі ненадання їх спадкоємцем, нотаріус не вправі оформляти спадкові права та видавати на ім’я такого спадкоємця свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що таке спільний заповіт подружжя?

 

Цивільним законодавством встановлено право подружжя скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Таким є майно, що набуте подружжям під час шлюбу, незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Заповіт подружжя не охоплює всього майна, а стосується лише тієї її частини, яка перебуває у спільній сумісній власності подружжя, тобто придбане подружжям в період перебування у шлюбі та за спільні кошти. Особливістю вказаного різновиду заповіту є те, що в разі смерті одного з подружжя, частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого з подружжя, який його пережив. При цьому, на майно, зазначене в такому заповіті, нотаріусом накладається заборона відчуження. І тільки після смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям в заповіті.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Що таке секретний заповіт?

 

Секретний заповіт посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Секретний заповіт подається нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним. Про прийняття секретного заповіту на зберігання нотаріус на прохання заповідача може видати відповідне свідоцтво. У разі смерті заповідача нотаріусу подається свідоцтво про його смерть, після чого призначається день оголошення змісту заповіту. Конверт із секретним заповітом відкривається нотаріусом в присутності заінтересованих осіб та двох свідків, після чого оголошується зміст заповіту. Якщо з тексту секретного заповіту неможливо визначити справжню волю заповідача щодо розпорядження майном після його смерті, нотаріус роз’яснює заінтересованим особам їх право на тлумачення тексту заповіту. В цьому випадку спадкоємці тлумачитимуть волю спадкодавця, а не сам заповіт.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Хто може бути виконавцем заповіту?

 

Громадянин при складанні заповіту може призначити виконавця заповіту, яким може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. Якщо в заповіті спадкодавець зазначає спадкоємцями кількох осіб, то виконавцем заповіту може бути призначений один з них. Крім того, виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом. Виконавець заповіту є гарантом здійснення волі заповідача, він забезпечує охорону прав та законних інтересів спадкоємців, інших зацікавлених осіб, здійснює управління спадщиною, тощо. Особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою. Якщо виконавець заповіту нездатний забезпечити виконання волі спадкодавця, спадкоємці можуть у судовому порядку усунути такого виконавця від виконання заповіту.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Якщо спадкодавець не призначив виконавця заповіту?

 

У разі, якщо спадкодавець не призначив виконавця заповіту, якщо особа, яка була призначена спадкодавцем, відмовилась від виконання заповіту або була усунена від його виконання, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу, що не входить до кола спадкоємців.

Коли спадкоємці не можуть дійти згоди щодо того, хто буде виконувати волю спадкодавця, то на їх вимогу виконавець заповіту призначається судом.

У випадках, коли заповідач не призначив виконавця заповіту, або виконавець відмовився від виконання своїх повноважень, або його усунено від виконання заповіту за ініціативою спадкоємців, якщо цього потребують їх інтереси виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Які вимоги щодо складання та посвідчення заповіту?

 

Цивільним кодексом України передбачено певні вимоги щодо складання та посвідчення заповіту. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт у зв’язку з хворобою або фізичною вадою, за її дорученням заповіт у її присутності підписує інша особа. Відповідно підпис зазначеної особи засвідчується нотаріусом із зазначенням причин, з яких заповіт не може бути підписаний особисто спадкодавцем. Крім того, у разі посвідчення заповіту від імені особи, яка через фізичні вади не може сама прочитати заповіт, є обов’язковою умовою присутність не менше двох свідків. В інших випадках посвідчення заповіту при свідках відбувається за бажанням заповідача.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноруч або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Можливий варіант, коли нотаріус не прохання особи записує заповіт з його слів власноруч або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем та підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.

Якщо особа, яка бажає укласти заповіт, за станом здоров’я не в змозі з’явитися до нотаріальної контори, вона має право запросити нотаріуса додому, де, з врахуванням вимог законодавства про нотаріат, буде посвідчено заповіт.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

В якому випадку можна визнати заповіт недійсним?

 

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Наприклад, складання заповіту під впливом насильства з боку спадкоємця. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Чи необхідна державна реєстрація заповіту?

 

Відомості про заповіти підлягають обов'язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі відповідно до Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5. 

Реєстратор для підтвердження факту внесення відомостей до Спадкового реєстру готує відповідний витяг. Державна нотаріальна   контора,  приватний  нотаріус  готують витяг про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі у двох примірниках, один з  яких  залишається у справах нотаріуса (державної нотаріальної контори), а другий  видається  заповідачу.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як здійснюється представництво для вчинення нотаріальних дій?

 

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (стаття 239 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.

Цивільний кодекс України, зокрема частина третя статті  244 та підпункт 1.1 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі – Порядок), визначають довіреність, як письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно із статтею 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріально посвідчена довіреність вимагається на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом або домовленістю сторін.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

У довіреності зазначається строк, на який вона видана. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події (підпункт 3.2  пункту 3 глава 4 розділ ІІ Порядку). Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

За допомогою, якого документа здійснюється представництво юридичної особи?

 

Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Нотаріуси при посвідченні довіреності від імені юридичних осіб зобов’язані перевірити обсяг цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, зокрема, повинні ознайомитись з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат») і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Чи можлива видача довіреності неповнолітньою особою та особою, цивільна дієздатність якої є обмеженою?

 

Важливим є питання про можливість видачі довіреності неповнолітньою особою та особою, цивільна дієздатність якої є обмеженою. Довіреності від імені неповнолітніх у віці від 14-ти до 18-ти років, а також від імені осіб, які в судовому порядку визнані обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за умови, що вони вчиняються за згодою батьків, усиновителів, піклувальників.

Неповнолітні особи вправі самостійно видавати довіреності лише на розпорядження їхньою заробітною платою або стипендією, якщо орган опіки і піклування не обмежив їх у праві самостійно розпоряджатися ними.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Часто до нотаріусів за вчиненням нотаріальних дій звертаються фізичні особи-підприємці.

Фізична особа-підприємець не належить до юридичних осіб, тому при укладенні правочинів за їх участю нотаріус має керуватись вимогами статті 43 Закону «Про нотаріат», тобто встановлювати особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Фізична особа-підприємець має право видати довіреність на здійснення окремих його повноважень, наприклад, представляти інтереси  підприємця  в органах державної податкової служби, у фондах державного соціального страхування, в банківських установах, перед будь-якими іншими третіми  особами .

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Хто має право на отримання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про державну реєстрацію?

 

Відповідно до пункту 3.4 частини ІІІ Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008 №1269/5 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян видається на письмову заяву фізичної особи, відомості про яку або про її малолітніх, неповнолітніх дітей містяться у відповідному актовому записі цивільного стану, чи на письмову заяву представника цієї особи, повноваження якого грунтуються на дорученні, посвідченому нотаріально.

Фізична особа під час особистого подання заяви (запиту) пред'являє паспорт громадянина України або паспортний документ, а також документ, який підтверджує родинні чи сімейні стосунки.

З порушеного питання заявник має право звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або до будь-якого відділу за вибором.

          Згідно з постановою  Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. №1064 (зі змінами), відповідно до частини ІІІ пункту 15, до заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру, яка складає 73.00 грн.

 

Інформує центральний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану Управління

державної реєстрації Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як отримати довідку на допомогу, у зв'язку з народженням дитини?.

 

Після державної реєстрації народження батькам дитини довідка для виплати допомоги не видається. Зокрема, державна допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення свідоцтва про народження, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (із змінами). 

 

Інформує центральний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану Управління

державної реєстрації Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як зареєструвати дитину в пологовому будинку?

 

З метою спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану здійснюються  виїзні прийоми безпосередньо у закладах охорони здоров’я, де приймаються пологи, з питань державної реєстрації народження, а саме: прийом документів, необхідних для проведення державної реєстрації народження та видачу свідоцтва про народження.

Скористатися даною послугою можливо у пологових будинках   міста Одеси та Одеської обласної, за умови надання медичного свідоцтва про народження, батьки, які перебувають у шлюбі, для державної реєстрації народження надають паспорти та свідоцтво про шлюб.

Народження дітей, батьки яких не перебувають у шлюбі, за спільною заявою обох батьків або заявою матері за умови надання їх паспортів.

Для державної реєстрації народження дітей, батьки яких іноземні громадяни, необхідно до вищенаведених документів додавати копії паспортів з перекладом українською мовою, засвідченим нотаріально.

 

Інформує центральний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану Управління

державної реєстрації Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Що необхідно для проставлення апостилю?

 

Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Міністерства юстиції України.

Для проставлення апостиля заявник пред’являє посадовій особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Міністерства юстиції України документ, що посвідчує його особу та подає:

- оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;

- документ про оплату послуги з проставлення апостиля.

Наказом Міністерства юстиції від 18.12.2003 № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставляння апостиля» встановлено плату за надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України і призначених для використання на території інших держав для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн) та для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

 

Інформує центральний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану Управління

державної реєстрації Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Які документи потрібно подавати державному реєстратору Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для державної реєстрації створення громадської організації зі статусом юридичної особи?

 

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації створення громадського об’єднання – громадської організації зі статусом юридичної особи подаються до реєстратора наступні документи:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи - форма 1, що  встановлена наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016  № 3268/5 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16);

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення установчих зборів засновників. Вимоги до рішення закріплені у частині другій статті 9 Закону України «Про громадські об’єднання» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17);

3) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку). Зразок для заповнення на сайті (http://just.odessa.gov.ua/?view=cat&category=72);

4) відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);

5) установчий документ (статут) громадської організації. Статтею 11 Закону України «Про громадські об’єднання» встановлено перелік відомостей, що має містити статут громадської організації (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17);

6) реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчих зборах, в якому вказуються відповідно до частини 11 статті 9 Закону України «Про громадські об’єднання»  - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

 

Інформує відділ державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації

та громадських формувань Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

Які види громадських формувань реєструє Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса)?

 

Відповідно до частини 14 статті 1 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" суб’єктом реєстрації є -  територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема, в областях у разі державної реєстрації:

первинних, місцевих, обласних, регіональних професійних спілок, їх організацій та об’єднань,

структурних утворень політичних партій,

регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок,

місцевих, обласних організацій роботодавців та їх об’єднань,

постійно діючих третейських судів,

громадських об’єднань, їх відокремлених підрозділів,

громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи,

підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання,

статутів територіальних громад.

 

Під час проведення державної реєстрації державний реєстратор Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) керується вимогами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та законодавством України, що регулює окремі пункти або питання в поданих на державну реєстрацію документах.

Також є спеціальні закони (підзаконні акти) щодо окремих видів громадських формувань:

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09. 1999 № 1045-XIV (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1045-14/page)

Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5.04.2001 № 2365-III (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2365-14)

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»  від 7.10.1997 № 554/97-ВР

(http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/554/97-%D0%B2%D1%80)

Закон України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» 22.06.2012 № 5026-VI (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5026-17)

Закон України «Про третейські суди» від 11.05.2004 
№ 1701-IV (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1701-15)

Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012
№ 4572-VI (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17)

Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, застережене постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1150.

 

Інформує відділ державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації

та громадських формувань Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

Як отримати послугу з державної реєстрації громадських формувань під час карантину

1.Як подати документи?

 У зв’язку із скасуванням особистого прийому громадян прохання відтермінувати особисте подання документів до закінчення карантину. У разі нагальної необхідності документи можна подати поштовим відправленням  на адресу:

- по Одеській області: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34;

- по Миколаївській області: 54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Январьова, 28;

- по Херсонській області: 73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 42/14.

2.Чи зупиняється перебіг строку надання послуг?

 Відповідно до пункту 3 частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;

3. Як отримати результат розгляду послуги?

 Результати адміністративних послуг будуть направлятися поштовим відправленням.

4. За яким номерами телефонів можна отримати консультацію та додаткову інформацію?

Контактні номери телефонів для консультацій та отримання додаткової інформації:

Одеська область (048-705-58-25, 048-705-58-22);

Миколаївська область (051-234-01-17);

Херсонська область (055-226-36-47, 055-226-36-49).

 

Інформує відділ державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації

та громадських формувань Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

 

Куди звертатись для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?

 

Відповідно до частини п’ятої  статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Інформація щодо обов’язкових суб’єктів державної реєстрації та органів місцевого самоврядування, які прийняли рішення про здійснення повноважень суб’єктів державної реєстрації міститься на сайті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у розділі «Державна реєстрація».

 

Інформує Управління

державної реєстрації Південного

міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Де проводиться державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців?

 

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»  державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України.

Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі, а також державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження.

Інформація щодо обов’язкових суб’єктів державної реєстрації та органів місцевого самоврядування, які прийняли рішення про здійснення повноважень суб’єктів державної реєстрації міститься на сайті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у розділі «Державна реєстрація».

 

Інформує Управління

державної реєстрації Південного

міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?

 

Для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідно звертатися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації прав передбаченого статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації), нотаріуса з заявою про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також, зазначену інформацію можливо отримати самостійно через веб-портал Міністерства юстиції України з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “BankID”.

 

Інформує Управління

державної реєстрації Південного

міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як подати скаргу на рішення, дії, бездіяльність державного реєстратора?

 

Скарги на рішення, дії, бездіяльність державного реєстратора мають відповідати вимогам статтей 37 та 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відповідно.

Зразки для написання скарг містяться на сайті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за посиланням: http://just.odessa.gov.ua/?view=cat&category=229

 

Інформує Управління

державної реєстрації Південного

міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як отримати документи з реєстраційної справи?

 

З метою отримання документів, що містяться у реєстраційних справах на нерухоме майно, керуючись статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та абзацом першим пункту 1 розділу VIII Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5, необхідно звертатися до виконавчих органів міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій за місцезнаходженням відповідного майна.

З метою отримання документів, що містяться у реєстраційних справах щодо юридичних осіб (крім громадського формування), фізичних осіб -підприємців, необхідно звертатися до виконавчих органів міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій за місцезнаходженням юридичної особи, фізичної особи-підприємця.

 

Інформує Управління

державної реєстрації Південного

міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Який мінімальний розмір аліментів в Україні?

 

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», внесено зміни щодо мінімального розміру аліментів, який сьогодні складає 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», мінімальний розмір аліментів складає: для дітей віком до 6 років з 1 січня – 889,50 грн, з 1 липня він складе – 929,50 грн, а вже з 1 грудня – 960,50 грн.

Для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня мінімальний розмір аліментів складає – 1 109,00 грн, з 1 липня – 1 159,00 грн, а вже з 1 грудня складе – 1 197,50 грн відповідно.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Чи змінився порядок розрахунку розміру аліментів?

 

Крім того, вже згаданим законом внесені зміни, які торкнулися порядку призначення аліментів.

Відтепер при призначенні аліментів суд враховує наявність грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Слід звернути увагу на те, що законом не конкретизовано суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, платника аліментів, стягувача і самої дитини.

Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.

В будь-якому разі, призначаючи аліменти суд має виходи із того, щоб їх розмір був достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як змінився порядок визначення заборгованості по аліментах?

 

Чи не найбільш важливим питанням в аліментних правовідносинах є визначення розміру виплат. Загалом, закон встановлює, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» мінімальний розмір аліментів на одну дитину збільшено з 30% від прожиткового мінімуму до 50%.

Таке нововведення хоча і містить чимало помітних покращень у контексті аліментних зобов'язань, але все ж викликає деякі питання, пов'язані саме з реалізацією його положень.

По-перше, як бути, якщо раніше суд уже прийняв рішення про призначення аліментів у меншій сумі, ніж нововведений мінімальний розмір (наприклад, 30% від прожиткового мінімуму). У такому випадку присуджені до набуття чинності закону аліменти у фіксованому розмірі 30% від прожиткового мінімуму підлягають перерахунку до 50% від прожиткового мінімуму. Однак закон не дає відповіді на питання, як це має бути здійснено, чи необхідно стягувачу подавати позов про збільшення розміру аліментів. В останньому випадку вбачається загроза перевантаження судів такими позовними заявами. На нашу думку, перерахунок має бути здійснений з дня набуття чинності законом.

По-друге, проблемним залишається питання про те, що робити, коли аліменти в сумі, меншій їх нового мінімального розміру, відраховувалися із заробітної плати платника. Варто зазначити, що такі відрахування на користь стягувача аліментів здійснюються на підставі заяви працівника або постанови виконавця в рамках виконавчого провадження.

Так, згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідну заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. В цій постанові має вказуватися розмір та порядок здійснення відрахування із заробітної плати, а тому роботодавець не може самостійно відраховувати із заробітної плати суму, яка перевищує суму, що міститься в постанові виконавця.

З огляду на зазначене, є два шляхи вирішення ситуації:

працівник повинен написати заяву про те, щоб з його заробітної плати відраховували не 30%, а 50% від прожиткового мінімуму на користь стягувача аліментів.

Продовжувати відраховувати із заробітної плати 30% від прожиткового мінімуму та чекати, доки надійде нова постанова державного виконавця з новим розміром та порядком здійснення відрахувань.

Проте, ймовірно, державний виконавець за весь час з моменту набуття чинності законодавчими змінами до моменту ухвалення постанови нарахує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі різниці між 30% та 50%, і тоді все одно цю різницю потрібно буде сплатити.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів?

 

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка у формі пені стягується при простроченні виконання грошового зобов’язання. В даному випадку — за прострочення сплати аліментів.

Розмір неустойки визначається (нараховується) або зменшується виключно судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

В законі про виплату аліментів з’явилось поняття пені. Хто, за що і в якому розмірі буде її виплачувати? 

 

Нерідко трапляються випадки, коли навіть на підставі рішення суду про стягнення з особи аліментів на утримання дитини аліменти все ж не сплачуються. Внаслідок невиконання судового рішення утворюється заборгованість із виплати аліментів. Цю заборгованість можна стягнути з відповідача у судовому порядку із нарахуванням на суму заборгованості неустойки тобто пені.

За правовою природою аліментні зобов’язання – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення пені.

Так, частиною 1 статті 196 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

З урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Пеня за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Крім того, Законом передбачено, що неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Чи звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів від сплати судового збору?

 

Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Згідно пункту 3 статті 5 Закону від сплати судового збору звільняються позивачі – за поданням позовної заяви про стягнення аліментів. Натомість, після розгляду справи про стягнення аліментів, суд зобов’яже відповідача сплатити судовий збір до Державного бюджету України.

Також законодавцем було розширено перелік справ, під час розгляду яких позивач звільняється від сплати судового збору. Наразі не потрібно сплачувати судовий збір не лише у справах про безпосереднє стягнення аліментів, але й у справах, що стосуються оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів чи зміни способу їх стягнення. Безперечно, тут вбачається гуманістичний підхід до вирішення справ у сфері аліментних зобов’язань.

 

Інформує Управління забезпечення

примусового виконання рішень в Одеській

області Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

 

Як здійснюється контроль за діяльністю арбітражних керуючих?

 

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін’юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін’юсту (далі - територіальні органи Мін’юсту) за згодою Мін’юсту.

Мін’юст та його територіальні органи є органами контролю.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції УкраїниГосподарського процесуального кодексу УкраїниКодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки;

складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;

складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

 Строк проведення перевірки не може перевищувати для:

планової перевірки - восьми робочих днів;

позапланової перевірки - трьох робочих днів.

Планова перевірка проводиться відповідно до плану проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, затвердженого наказом Мін’юсту, не більше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання арбітражним керуючим письмової заяви до органу контролю про проведення перевірки за його бажанням;

звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю;

виявлення недостовірних даних у документах, поданих арбітражним керуючим для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

неподання або подання не в повному обсязі арбітражним керуючим у встановлений строк документів обов’язкової звітності або виявлення недостовірних даних у документах обов’язкової звітності, поданих арбітражним керуючим;

неподання документів, які підтверджують виконання розпорядження про усунення порушень, виявлених за результатами проведення перевірки, в установлений органом контролю термін, або подання документів, які не підтверджують виконання такого розпорядження в повному обсязі;

встановлення Дисциплінарною комісією невідповідності висновків Акта перевірки вимогам законодавства та ініціювання здійснення додаткового контролю;

ініціювання Дисциплінарною комісією здійснення органами контролю додаткового контролю на підставі звернень фізичних та юридичних осіб, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії;

виявлення Мін’юстом або територіальним органом Мін’юсту в процесі реалізації повноважень у сфері банкрутства ознак невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов’язків;

невиконання арбітражним керуючим вимог рішень (ухвал, постанов) господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність).

Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін’юсту за наявності згоди Мін’юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п’ятим, шостим пункту 6 цього розділу.

У разі надходження на адресу територіального органу Мін’юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін’юсту надсилає відповідне звернення до Мін’юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.

Для проведення перевірки орган контролю формує комісію з перевірки  у складі від однієї до трьох осіб. До складу комісії входять виключно представники органу контролю. До проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі.

 

Інформує відділ банкрутства

Південного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

 

Як отримати аліменти за кордоном?

 

Україна є учасником багатьох міжнародних договорів, у тому числі Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, вчиненої 23 листопада 2007 року у м. Гаазі, яка набрала чинності для України 01 листопада 2013 року, метою якої є забезпечення ефективного міжнародного стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання.

Для отримання аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання з відповідача, який проживає на території іноземної держави, необхідно мати рішення суду України про стягнення аліментів та звернутися до суду іноземної країни (компетентного органу запитуваної держави) з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України.

Якщо міжнародний договір України не визначає переліку документів, що додаються до клопотання, судом України надаються:

- засвідчена належним чином копія судового рішення;

- довідка про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення;

- довідка стосовно виконання частини рішення або невиконання рішення на території України;

- якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні - довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду, та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи.

 

Інформує відділ судової роботи та

міжнародної правової допомоги Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

Як звернутися до Європейського суду?

 

Писати до Суду можна однією з офіційних мов Суду (англійською чи французькою) або ж офіційною мовою будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

З формуляром заяви та  рекомендаціями щодо його заповнення можна ознайомитися за посиланням: http://old.minjust.gov.ua/162.

Заповнений формуляр заяви повинен містити:

•коротке викладення фактичних обставин та Ваших скарг;

• зазначення прав, викладених у Конвенції, котрі, на Вашу думку, було порушено;

• відомості про використані Вами засоби захисту;

• копії всіх рішень, прийнятих у Вашій справі всіма відповідними державними органами (ці документи Вам не буде повернено, тому не надсилайте оригінали, а виключно копії);

• Ваш підпис в якості заявника або ж підпис Вашого представника

Якщо Ви не бажаєте, щоб дані про Вашу особу були розкриті, Вам необхідно негайно інформувати про це Суд, із зазначенням підстав такого клопотання. Президент Палати вирішить, чи є Ваше клопотання обґрунтованим.

Потрібно надіслати до Суду заповнений та підписаний формуляр заяви. Формуляр разом із супровідними документами потрібно надіслати на адресу:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe F-

67075 Strasbourg cedex

 

Інформує відділ судової роботи та

міжнародної правової допомоги Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

Як скласти позовну заяву?

 

У позовній заяві, у верхньому правому кутку, обов’язково слід зазначити:

1. найменування суду, до якого подається позовна заява.

2. ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є – у випадку, коли позовна заява подається представником;

4. ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

5. назва документу: позовна заява.

У позовній заяві після назви документа слід обов’язково зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Також у позовній заяві варто вказати, які норми і яких нормативно-правових актів порушив відповідач.

У позовній заяві, після викладу обставин справи, слід обов’язково:

1. викласти зміст позовних вимог, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

2. зазначити клопотання (за необхідності);

3. подати перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

4. поставити підпис і дату.

 

Інформує відділ судової роботи та

міжнародної правової допомоги Південного

міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса)

 

 

Як отримати довідку з єдиного державного реєстру ОСІБ,

ЯКІ ВЧИНИЛИ КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ?

 

Фізичні та юридичні особи можуть отримати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, безоплатно в онлайн-режимі, шляхом її формування у системі Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення за допомогою  електронного цифрового підпису, вхід до системи доступний за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/.

 

До якого числа потрібно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування ?

17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Крім того, суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

 

 

Інформує сектор з питань

запобігання та виявлення корупції

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)